Ф’ЮКАТИ, КАЮ, ЄШ,
Ф’юкати, каю, єш, гл.
1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278.
2) Развѣваться. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 381.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ХІБА →← Ф’ЮКАДЛО, ЛА,